Спогади про студентську юність

 Минуло майже дванадцять років з тих пір, коли я вперше переступила поріг Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Таке відчуття - ніби це було вчора…

Любов до дітей, гуманітарних наук, родинне покликання (учительська династія) - стали поштовхом до вступу саме в цей вищий навчальний заклад на факультет початкової освіти. Ще навчаючись у 10 класі, я стала відвідувати підготовчі курси для абітурієнтів і  буквально закохалася в університет. У ньому була якась особлива атмосфера. Вона відчувається відразу, щойно заходиш в університет, і не важливо в перший або в тисячний раз.

     І ось нарешті мрія здійснилася, 30 серпня 2008 року - довгоочікуваний день, я стала студенткою одного з кращих педагогічних університетів. Цей день запам῾ятався великою кількістю емоцій, що переповнювали мене та інших новачків - моїх одногрупників. Певний час остерігалася, що буде важко знайти спільну мову з групою, та мені пощастило - ми порозумілися буквально з перших слів. Привітні, веселі, життєрадісні дівчата - ось такий цікавий колектив. З ними хочеться спілкуватись, ми на одній хвилі, маємо багато спільних інтересів. Це додає наснаги та впевненості.

   З перших днів навчання в університеті зарекомендувала себе старанною студенткою, сумлінним виконавцем постійних та тимчасових доручень. Саме тому, була обрана старостою групи.  Вже на  другому  курсі    входила до  числа

«Іменні та персональні стипендіати університету 2010».  На третьому курсі я була обрана  студдеканом факультету початкової освіти і входила до складу Вченої ради університету до закінчення ВУЗу. Була активним учасником наукових конференцій, неодноразово публікувала  свої наукові роботи у збірниках.

    Сьогодні, я впевнено можу сказати: «Усі вершини можна підкорити, якими б стрімкими  вони не були». Але для цього потрібно багато працювати, адже навчання – це важка праця.

IMG 0410 Min

Як не дивно, але зрозуміти, що роки навчання в університеті - найяскравіші у житті, ми здатні лише після його закінчення. Це були роки радості й переживань, успіхів і невдач, злетів і падінь,  надій і розпачу. В цих стінах ми знайшли своїх друзів,  деякі - кохання.

 Веселими й цікавими були студентські роки.  Культурно - просвітницькі заходи користувалися великою популярністю серед студентської молоді. Такі як: посвята в студенти,  фестиваль педагогічної майстерності, фестиваль  «Студентська весна», «Міс УДПУ», « Містер УДПУ»,  участь у святковій ході до Дня міста.  З великим позитивом згадується фестиваль «Дві зірки», де від кожного факультету  художній номер виконували  студент зі своїм викладачем.  Дійство дійсно незабутнє, адже ми звикли бачити викладачів лише на парах,   в офіційному стилі,  а тут,  строгий викладач  виконує чудовий номер на сцені.

Студенти нашого факультету завжди були ініціаторами та активними учасниками проведення різноманітних  тематичних  заходів: Свято Квітів, День Учителя, Міс факультету,  Андріївські вечорниці, Свято Миколая, Новий рік, День іменинника, День студента, та багато інших. Влаштовували музичні  перерви, руханки, конкурси стінгазет. 

На факультет за проханням студентів було придбано  музичний центр та мікрофон, тому свята на факультеті проходили гучно та весело. Інформації про ці  свята, переможців конкурсів, олімпіад, новини факультету були висвітлені в газеті «Початківка» - студентська газета про  життя на факультеті.

В стінах рідного університету ми мали чудову можливість зустрітися з Олександрою Яківною Савченко - фахівцем в галузі загальної педагогіки і дидактики початкової школи, автором педагогічної системи формування пізнавальної самостійності молодших школярів.

122 Min

20111027 23 Min

Керівництво факультету та наша куратор Шевчук Ірина Василівна організовували нам різноманітні поїздки: екскурсія до Канева  в Національний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка»;  село Сахнівка Корсунь-Шевченківського району  в Авторську школу Олександра Антоновича Захаренка;  в Павлиську школу імені Василя Олександровича Сухомлинського на Кіровоградщині; Жашківський кінний завод.

P5312198 Min

В студентські  роки я мала змогу побувати й за кордоном в Польщі,  відвідала університет імені  Яна Амоса Коменського в місті Лешно  та університет імені Адама Міцкевича в Познані, де мала можливість познайомитися  зі студентами та обмінятися досвідом про наше студентське життя.

За період навчання ми зустріли людей, які долучились до формування нашого світогляду, які подарували не лише знання та практичні навички, але й відкрили в нас любов до своєї професії. Цей дарунок неможливо описати словами. Своїми мудрими думками, наочним прикладом викладачі намагались посіяти у душах кожного з нас настанови на подальше життя, скарби із досвіду, які витримали випробування часом і які ще такі далекі та непізнанні були тоді для нас, молодих людей, студентів університету.  З великою повагою і любов’ю згадую своїх викладачів, що завжди  йшли назустріч студентам, здатні цікаво викласти навіть самий нелегкий матеріал:  Якимчук Б.А., Коберник Г.І., Голуб В.М., Волошина Г.П., Шевчук І.В., Комар О.А.

Кожен викладач, кожна фахова дисципліна, саме вони заклали в нас вміння працювати з літературою, методично виважено будувати уроки, аналізувати їх, використовувати новітню інформацію по предмету, розкривати душу дитини, віддавати йому частинку свого тепла:  Макарчук В.В.,  Бойченко В.В., Добридень А.В., Дзюбенко І.А.,Торчинська Т.А., Роєнко Л.М., Грітченко Т.Я., Кравчук О.В., Гарачук Т.В., Муковіз О.П., Перфільєва Л.П..

     Найкращі   спогади  і слова  безмежної  вдячності  нашим   психологам – лікарям людських душ: Якимчук І.П., Демчук О.А., Вахоцькій І.О., Шеленковій Н.Л.

Чудові люди з великою глибокою душею та щирим і відкритим серцем оточували нас, студентів, це наші працівники деканату Гнатюк О.О. та Ручка І.В.

Поради та настанови працівників факультету і тепер допомагають мені в різних життєвих ситуаціях. Дякуючи їм, я працюю за фахом у своїй рідній Лісівській ЗОШ І-ІІІ ступенів Тальнівського району Черкаської області. Тісно співпрацюю зі своїм рідним факультетом початкової освіти. Відвідую семінари, конференції, тренінги, майстер класи, продовжую навчатись  вже у ролі вчителя!!!

 0044 Min

Ми пішли, а ви залишилися. Ви - обереги рідного університету, його історичних традицій. Ви примножуєте його своєю жертовною й світлою працею. Сердечно бажаю всім викладачам - міцного здоров῾я, щастя, миру у ваших сім’ях та державі й усіх людських земних благ. А рідному Університету – процвітання. Щодня відчиняй двері для всіх, хто прагне нових знань і вражень! Чекай нас, випускників, у гості. Посміхайся перехожим. Дивись і далі на цей світ широкими мудрими очима. Довголіття й миру!!! Миру всім нам!!!

 

З великою повагою та вдячністю

випускниця факультету початкової освіти 2013 року

Ольга Величко ( Бурковецька)